Древослів

Словник Української Мови

  • різдвяний

    1. Стосунний до Різдва Христового, пов’язаний з цим християнським святом.

    2. Призначений для святкування Різдва, що використовується або відбувається у різдвяний час.

    3. Характерний для періоду святкування Різдва, що має відповідну атмосферу або атрибутику.

  • ономатологія

    1. Розділ мовознавства, що вивчає власні назви (оніми), їх походження, значення, структуру, вживання та розвиток у часі.

    2. Сукупність власних назв певної мови, території або окремої сфери вживання.

  • різдвянський

    1. Стосунний до Різдва Христового, пов’язаний із цим християнським святом, що відзначається 7 січня.

    2. Притаманний, характерний для періоду святкування Різдва або для різдвяних традицій.

    3. Призначений для використання, виконання чи прикрашання під час Різдва.

  • ономатоманія

    Ономатоманія — психічний розлад, який проявляється у нав’язливій, хибній думці про те, що власне ім’я має особливе, часто фатальне значення для долі його носія.

    Ономатоманія — у психопатології: виділений окремо вид манії, що полягає в патологічній зацікавленості власним іменем, його походженням та його повторюваному відтворенні.

  • різевимірювальний

    1. Прикметник, що стосується вимірювання параметрів різьблення (наприклад, кроку, діаметра, кута профілю) за допомогою спеціальних інструментів або приладів.

    2. Призначений для вимірювання характеристик різьби (у словосполученнях: різевимірювальний інструмент, різевимірювальний мікрометр, різевимірювальна машина).

  • різенакатувальний

    1. (техн.) Призначений для різання та накатування (обробки металевих заготовок шляхом одночасної деформації та зрізання шару матеріалу).

    2. (про верстат, інструмент) Який здійснює комбіновану операцію різання з накатуванням для підвищення якості обробленої поверхні.

  • ономатопея

    Ономатопея — це слово, яке утворене шляхом імітації природних звуків, звуковідтворення, наприклад: гавкання, дзижчання, булькіт.

    Ономатопея — це стилістична фігура або літературний прийом, що полягає у використанні таких звуконаслідувальних слів для посилення образності та виразності мовлення.

    Ономатопея — це розділ мовознавства, що вивчає походження, будову, функціонування та класифікацію звуконаслідувальних слів.

  • ономатопоетичний

    1. Створений за принципом ономатопеї, що імітує звуки навколишнього світу або виражає певне почуття за допомогою звуконаслідування (наприклад, про слова: “дзюрчання”, “кукурікання”).

    2. Пов’язаний із вживанням таких звуконаслідувальних слів у художніх текстах для досягнення певного ефекту (наприклад, про прийоми, засоби, властивості мови).

  • різенарізний

    1. (про людей) такий, що складається з представників різних соціальних верств, професій, інтересів або поглядів; різнорідний, неоднорідний.

    2. (про предмети, явища) такий, що складається з різних, неоднакових частин, елементів; різноманітний, мішаний.

  • он-он

    1. (он-он) — власна назва роду приматів родини лорієвих, що походить з Мадагаскару; наукова назва — Avahi.

    2. (он-он) — власна назва міфічної істоти в фольклорі деяких народів, часто зображується як лісовий дух або чаклун.

    3. (он-он) — власна назва персонажа з казки, фантастичного твору або мультфільму, що має риси тварини або міфічної істоти.