Словник Української Мови
Буква
1. Стосунний до Різдва Христового, пов’язаний з цим християнським святом.
2. Призначений для святкування Різдва, що використовується або відбувається у різдвяний час.
3. Характерний для періоду святкування Різдва, що має відповідну атмосферу або атрибутику.
Приклад 1:
Не забули й про себе, бо з-під снігів на різдвяний той вечір з гусятинських димарів, чорніючих і поодиноких, яких чудом не позамітало, витікав дух калачів та грушевих узварів. З димарів пахло запеченим м’ясом, вудженими на вишняку ковбасами, й вовки, що відтепер не обминали Гусятина, а ходили над ним пішки, встромляли у димарі носи й нанюхувались до почамріння.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”