Древослів

Словник Української Мови

  • опонець

    1. Місцева назва (переважно в західних регіонах України) для невеликого лісового озера, ставу або болотистої заплави, що утворилася в результаті підтоплення ґрунтовими водами або розливу річки.

    2. Власна назва географічних об’єктів (річок, урочищ, сіл), що походить від загального терміна, наприклад, річка Опонець у Волинській області.

  • родич

    1. Особа, що перебуває у кровній спорідненості з кимось; родич або родичка.

    2. (у множині, заст. або діал.) Родичі — члени однієї родини, родина.

  • опонник

    1. Той, хто виступає проти когось або чогось у суперечці, дискусії, змаганні або конфлікті; противник, супротивник.

    2. У спорті та іграх: учасник змагання, що грає на протилежній стороні; суперник.

    3. (У спеціальному вжитку) Особа, яка офіційно виступає з критичним розбором або запереченням під час захисту дисертації, обговорення наукової роботи тощо.

  • родичання

    1. Діалогова форма звертання між родичами, що виражає близькість, повагу або певний ступінь спорідненості, часто з використанням родинних термінів (наприклад, “брате”, “сестро”, “дядю”, “тітко”) замість імен або займенників.

    2. Процес або факт перебування у родинних стосунках; спорідненість.

  • опонування

    Дія за значенням дієслова «опонувати»; висловлення заперечень, критичних зауважень або аргументів проти чого-небудь, обґрунтоване спростування чи дискусія з протилежною позицією.

    Процес або факт протистояння, протидії, опору комусь або чомусь.

    У логіці та науковій дискусії — методологічний прийом, що полягає у висуванні та обґрунтуванні контртези або системи контраргументів з метою перевірки та уточнення певного твердження, теорії чи гіпотези.

  • родичатися

    1. Вступати у родинні стосунки, ставати родичем через шлюб або спорідненість.

    2. Перен. Встановлювати тісний зв’язок, дружні, приязні стосунки з кимось; брататися.

  • оплавленість

    1. (геологія) Характеристика поверхні гірських порід або мінералів, що мають вигляд наче оплавлений, з округлими формами та гладенькою, блискучою кіркою, яка утворюється внаслідок тертя під час руху льодовика.

    2. (техніка) Стан або властивість матеріалу (особливо металу), що був підданий оплавленню; наявність ознак плавлення на поверхні.

  • родичів

    Родовий відмінок множини іменника “родичі” — особи, пов’язані між собою спільним походженням, кровною спорідненістю або шлюбними зв’язками.

  • оплавлення

    1. Процес дії за значенням дієслова “оплавити” — нагрівання твердого матеріалу (наприклад, металу, скла, пластику) до стану, коли він частково або повністю перетворюється на рідину, або результат такої дії.

    2. Технологічна операція в металургії, ливарному виробництві, зварюванні тощо, що полягає у розплавленні поверхневого шару або країв матеріалу для формування, з’єднання або очищення.

    3. У геології — природний процес плавлення гірських порід або мінералів під впливом високої температури (наприклад, при вулканічній діяльності або ударі метеорита).

  • родичівство

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, Чортківському районі.

    2. (рідко, заст.) Стан родича; спорідненість, родинні зв’язки між людьми.