Значення
-
Той, хто виступає проти когось або чогось у суперечці, дискусії, змаганні або конфлікті; противник, супротивник.
-
У спорті та іграх: учасник змагання, що грає на протилежній стороні; суперник.
-
(У спеціальному вжитку) Особа, яка офіційно виступає з критичним розбором або запереченням під час захисту дисертації, обговорення наукової роботи тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опонник, р. опонника, д. опонникові, з. опонника, о. опонником, м. опонникові, к. опоннику