Значення
-
Дія за значенням дієслова “обґрунтувати”; надання вагомих доказів, аргументів або логічних пояснень для підтвердження істинності, доцільності або законності чогось.
-
Сукупність доказів, аргументів, міркувань або фактів, що підтверджують, пояснюють або доводять певну думку, теорію, рішення, проект тощо.
-
Частина наукової, дослідницької, проектної або планової роботи, де викладаються аргументи, розрахунки та пояснення, що підтверджують її основні положення або пропозиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обґрунтування, р. обґрунтування, д. обґрунтуванню, з. обґрунтування, о. обґрунтуванням, м. обґрунтуванні, к. обґрунтування