ономатопоетичний
[onomɑtopoɛtɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Створений за принципом ономатопеї, що імітує звуки навколишнього світу або виражає певне почуття за допомогою звуконаслідування (наприклад, про слова: “дзюрчання”, “кукурікання”).
-
Пов’язаний із вживанням таких звуконаслідувальних слів у художніх текстах для досягнення певного ефекту (наприклад, про прийоми, засоби, властивості мови).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ономатопоетичний, р. ономатопоетичного, д. ономатопоетичному, з. ономатопоетичного, о. ономатопоетичним, м. ономатопоетичнім