Древослів

Словник Української Мови

  • оттоман

    1. Представник династії турецьких султанів, що правила в Османській імперії з 1299 по 1922 рік; осман.

    2. Заст. Підданий Османської імперії; турок, осман.

  • розціпитися

    Роз’єднатися, розійтися в різні боки (про щось зчеплене, стиснуте або про людей, що тісно тримаються разом).

    Розпустити пальці, кисть руки, звільнитися від стискання.

  • оттомани

    1. (історичне) Представники династії турецьких султанів, що правила в Османській імперії з 1299 по 1922 рік; османи.

    2. (переносне, рідко) Піддані або воїни Османської імперії; османи, турки.

  • розціплений

    Розділений, роз’єднаний на частини; той, що втратив цілісність або єдність.

    Розкритий, розхилений, розчеплений (наприклад, про щось, що має зімкнуту конструкцію).

    У медицині та біології: такий, що має розщеплення, роздвоєння (про органи, тканини тощо).

  • оттоманізм

    1. Політична, культурна та ідеологічна доктрина, що проголошувала єдність усіх народів Османської імперії під владою султана та сприяла централізації та модернізації держави в XIX — на початку XX століття.

    2. Сукупність характерних рис, явищ або елементів, пов’язаних з Османською імперією, її культурою, історією, політичним устроєм або впливом.

  • розціплювати

    Розділяти, роз’єднувати щось, що було з’єднане або зціплене.

    Розкривати, розчиняти стиснуті або зімкнуті частини чогось (наприклад, пальці, щелепи).

    Перенісн.: знімати напругу, ворожість між кимсь; примиряти.

  • оттоманка

    Низький широкий диван без спинки, часто з підлокітниками, що походить з країн Близького Сходу.

    У старовинному побуті — широкий м’який матрац або низька лежанка з подушками, що використовувалась для сидіння або лежання.

  • розціплюватися

    1. Розділятися на частини, втрачати цілісність; розколюватися, тріскатися.

    2. Розминатися, ставати менш щільним або зв’язаним (про ґрунт, масу тощо).

    3. Розпадатися на окремі елементи, втрачати зв’язність, єдність (про суспільство, колектив, сім’ю).

  • оттоманський

    1. Стосується до Османської (Оттоманської) імперії, її народу, культури, мови або історії.

    2. Стосується до періоду правління династії Османів у Туреччині (XIV — початок XX ст.).

    3. Стосується до турецької мови османського періоду (османська мова).

  • розціпляти

    1. Розділяти, роз’єднувати щось зціплене, зв’язане або з’єднане докупи.

    2. Розпушувати, розчісувати щось збите, сплутане (наприклад, волосся, вовну).

    3. Перен. Розрізняти, відокремлювати один предмет, поняття або явище від іншого, що були злиті, сприймалися як єдине ціле.