розціплений
[rozt͡siplɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
- (Лінгвістика) –
Розділений, роз’єднаний на частини; той, що втратив цілісність або єдність.
- (Техніка) –
Розкритий, розхилений, розчеплений (наприклад, про щось, що має зімкнуту конструкцію).
- (Медицина) –
У медицині та біології: такий, що має розщеплення, роздвоєння (про органи, тканини тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розціплений, р. розціпленого, д. розціпленому, з. розціпленого, о. розціпленим, м. розціпленім