1. Розпадатися на частини, втрачати зв’язність, єдність; роз’єднуватися.
2. Розстібатися, розкриватися (про одяг, застібку тощо).
3. Розкриватися, розхилятися (наприклад, про стулку, половинки чогось).
-
отуди
1. Указівний прислівник, що означає напрямок від того місця, про яке йдеться, або напрямок, зворотний до напрямку “сюди”; звідти, з того боку.
2. Уживається для позначення способу, джерела або причини дії; таким способом, з тієї причини.
-
розцокотатися
Розпочати цокотіти, почати видавати цокіт (про коней).
Перенісне значення: розпочати швидко, багато й голосно говорити, заговорити з захопленням або збуджено.
-
отуманений
1. Який перебуває у стані туману, затуманений, вкритий туманом (про місцевість, простір).
2. Який втратив ясність, чіткість сприйняття; приглушений, затьмарений (про зір, свідомість, розум).
3. Який викликає відчуття туману в голові, неясності; затьмарений, сплутаний (про думки, почуття).
4. Який виглядає невиразно, розмито, немов у тумані (про вигляд, образ).
-
розцуратися
1. Розпрощатися з кимось, перестати спілкуватися або підтримувати стосунки, часто з відтінком рішучості або зневаги.
2. Позбутися когось або чогось, відкинути, відмовитися від чогось небажаного або шкідливого.
-
отуманеність
1. Стан, коли свідомість затьмарена, сприйняття дійсності порушене, часто через хворобу, сильне виснаження, дію наркотичних речовин або потрясіння.
2. Втрата ясності мислення, здатності зосередитися; розгубленість, нерішучість.
3. Переносно: стан неясності, невизначеності, неусвідомленості (наприклад, соціальної, політичної).
-
отуманення
1. Стан, коли свідомість стає затьмареною, неясною; порушення ясності мислення, сприйняття.
2. Медичний та психологічний термін, що означає порушення свідомості з втратою здатності до чіткого мислення, орієнтування та адекватного сприйняття навколишнього.
3. Переносно — стан душевної розгубленості, замішання, коли людина не може прийняти чіткого рішення або зрозуміти ситуацію.
-
розхристувати
1. Розстебнути, розпустити одяг, особливо на грудях, роблячи його вільним, нестриманим.
2. Перен. Дозволити собі вільну, розкуту, часто розбещену поведінку; розгулятися.
-
отуманити
1. Покрити туманом, зробити туманним, неясним; затуманити.
2. Переносно: позбавити ясності думки, свідомості; спричинити стан затьмарення, спантеличеності.
-
розхристуватися
1. Розстебнути на собі одяг, розхрістатися, стати розхристаним.
2. Перен. Розкуватися, стати розв’язаним у поведінці, втратити стриманість.