отуди

Приклад 1:
– Отуди к лихій го­дині! – сум­но про­мо­вив пер ший Луш­ня.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
— “А — бороди у вас,” — отуди к бiсу, на облiк їх там тодi брали в тiй норi за ношенiє борiд, чи як?! Так крiзь грати у вiкнi вагонзаку протискалося руку з запискою, металося за вiтром: ачей хто незлий нагледить, пiдбере, пiшле за адресою — визирання вслiд полопотiлому папiрцевi, голодна надiя в очах: не художники, нi?… А до майстернi — бочком, задами, кружними вуличками: “Не треба, щоб вас зi мною бачили…” Вiтчизна i дiм, атож: Україна, вiсiмдесят другий рiк.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”