1. Розділятися на частини, втрачати цілісність; розколюватися, тріскатися.
2. Розминатися, ставати менш щільним або зв’язаним (про ґрунт, масу тощо).
3. Розпадатися на окремі елементи, втрачати зв’язність, єдність (про суспільство, колектив, сім’ю).
Словник Української Мови
Буква
1. Розділятися на частини, втрачати цілісність; розколюватися, тріскатися.
2. Розминатися, ставати менш щільним або зв’язаним (про ґрунт, масу тощо).
3. Розпадатися на окремі елементи, втрачати зв’язність, єдність (про суспільство, колектив, сім’ю).
Відсутні