Втрата крові організмом внаслідок кровотечі.
Кількість крові, втрачена організмом у результаті кровотечі (використовується для характеристики ступеня тяжкості стану).
-
крововилив
1. Патологічний стан, при якому кров виходить із судин у навколишні тканини, органи або порожнини тіла внаслідок пошкодження судинної стінки.
2. Сама виливша кров, що накопичилася в тканинах або порожнинах організму в результаті такого процесу.
-
крово
1. (у медицині) Скорочена розмовна назва кровопролиття, внутрішнього або зовнішнього крововиливу.
2. (у медицині, розм.) Скорочене позначення аналізу крові (наприклад, “здати крово на цукор”).
-
кровність
1. Наявність кровного родинного зв’язку, спорідненість за походженням від спільних предків.
2. Властивість живої істоти, що має кров; належність до світу тварин, на відміну від рослин або мікроорганізмів.
3. Застаріле та переносне значення: пристрасність, запальність, емоційна напруженість почуттів або вчинків.
-
кровноспорідненість
1. Біологічний зв’язок між людьми, що походять від спільних предків, спорідненість за походженням від однієї родини; родинні зв’язки, що ґрунтуються на спільності крові.
2. У праві — юридично значущий зв’язок між особами, що виникає через походження однієї особи від іншої або від спільних предків, і є підставою для виникнення певних прав та обов’язків (наприклад, у спадковому чи сімейному праві).
-
кровноспоріднений
1. Пов’язаний спільним походженням від одних предків, що має близькі родинні зв’язки за кров’ю.
2. (У праві) Стосовний до родинних відносин між особами, що походять одна від одної або від спільного предка, та має юридичні наслідки (наприклад, у спадковому чи сімейному праві).
-
кровно
1. Дуже сильно, наполегливо, з усією відданістю (про прагнення, бажання, інтерес тощо).
2. (Заст.) У кровному родинному зв’язку; споріднено.
-
кровний
1. Який стосується крові як рідини в організмі людини чи тварини, пов’язаний з нею або призначений для неї.
2. Рідний за походженням, пов’язаний безпосередніми родинними зв’язками (про родича).
3. Дуже тісний, життєво важливий, найглибший (переносне значення).
4. Який має колір насиченої червоної крові.
-
кровиця
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.
2. (заст., діал.) Зменшувально-пестлива форма до загальновживаного іменника «кров» у значенні рідина, що циркулює в організмі.
-
кровитися
1. (про рану, уражену ділянку тіла) Виділяти кров, починати кровоточити.
2. (переносно, про внутрішній стан) Сильно переживати, ніби рана відчуває біль або втрачає кров; зазнавати моральних страждань.