Словник Української Мови
1. (від англ. kite — «повітряний змій») Спеціальний спортивний пристрій у вигляді крила або парафойла, що використовується для кайтсерфінгу, кайтбордингу або сноукайтингу; ловлять потік вітру для створення тяги, що рухає спортсмена по воді, землі або снігу.
2. (розм.) Скорочена назва видів спорту, що використовують такий пристрій (наприклад, кайтсерфінг).
3. (первісне значення) Повітряний змій, іграшка або пристрій, що запускається в повітря на нитці.
1. Хімічні сполуки йоду з іншими елементами, де йод виступає як більш електронегативний компонент (наприклад, йодид калію, йодид срібла).
2. Лікарські препарати, що містять солі йодистоводневої кислоти, застосовуються в медицині (наприклад, для лікування захворювань щитоподібної залози).
1. (географія) Острів у Карибському морі, найбільший з Навітряних островів Малих Антильських островів, розділений між двома незалежними державами — Домініканською Республікою (займає східну частину) та Республікою Гаїті (займає західну частину).
2. (історична назва) Колоніальна назва острова Гаїті (Еспаньйоли) в період іспанського панування, а також назва першої іспанської колонії в Новому Світі, заснованої Христофором Колумбом.
1. Стосовний до Кайстрів — села в Україні (Київська область, Білоцерківський район), пов’язаний з ним; такий, що походить із Кайстрів.
2. Стосовний до Кайстрів — колишньої назви села Калинівка (Одеська область, Болградський район), пов’язаний з ним; такий, що походить із цих Кайстрів.
1. Хімічна сполука йоду з іншим елементом, що має меншу електронегативність (найчастіше з металом); сіль йодоводневої кислоти (HI).
2. Лікарський препарат, що містить таку сполуку (наприклад, калію йодид), застосовуваний для лікування та профілактики йододефіциту та деяких захворювань щитоподібної залози.
1. Рідкісне діалектне позначення для каструлі (металевого посуду для приготування їжі), що трапляється в окремих говірках Західної України.
2. У мові рибалок — спеціальна невелика лівша (мішок-сітка) або підсак, часто з дерев’яним обручем, який використовується для виймання великої риби з води.
1. Власна назва мінералу класу силікатів, різновиду піроксену, який характеризується домінуванням (переважанням) кальцію в хімічному складі.
2. (У лінгвістиці, рідко) Мова, що перебуває в домінуючому становищі щодо інших мов у певному регіоні або суспільстві.
Йодерит — власна назва мінералу, гідроксилсульфату магнію та заліза шаруватої будови, який зустрічається в метеоритах.
1. Стосовний до кайсаків (козацького війська в Середній Азії та Сибіру), пов’язаний із ними.
2. Стосовний до кайсацької орди (однієї з гілок казахського народу в XV–XIX ст.), пов’язаний із нею.
1. Переважання, панування, перевага в силі, впливі, значенні над кимось або чимось; становище домінанта.
2. У біології — стан домінантної ознаки або алеля, що проявляється в організмі навіть за наявності альтернативного гену.
3. У психології — переважання однієї ідеї, почуття або потягу в свідомості людини, що визначає її поведінку.
4. У музиці — роль, функція або становище домінантового акорду (на п’ятому ступені ладу) у тональній системі.