Словник Української Мови
1. Збірна назва козацтва як соціально-політичного стану, військової організації та особливого способу життя на українських землях (переважно в XVI–XVIII століттях).
2. Зневажлива або іронічна назва людей, які наслідують зовнішні атрибути козацтва без глибокого розуміння його сутності, або тих, хто надмірно романтизує козацьку добу.
3. Розм. Про велику, неорганізовану або галасливу групу людей (за аналогією з козацьким військом або табором).
1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами, після тривалого або незручного пересування.
2. (переносно) Досягти певного стану, результату або етапу, зазвичай поступово або з певними зусиллями.
1. Ставати добрим, кращим, набувати позитивних якостей; покращуватися (про характер, ставлення тощо).
2. Ставати смачнішим, дозрівати (про продукти харчування, зокрема про фрукти, овочі).
3. Розм’якшуватися, ставати м’якшим (про ґрунт, тісто тощо).
1. Жінка або дівчина козацького роду, що належить до козацтва; дружина, дочка або родичка козака.
2. Назва українського народного танця швидкого, жвавого темпу, що імітує козацьку виправу, або музичної пісенно-танцювальної форми.
3. Назва народної пісні, зазвичай героїчного або ліричного змісту, що розповідає про козаків.
4. Розм. Назва традиційної української сорочки з вишитим коміром-«стойкою» та розрізом на грудях, що нагадує козацький одяг.
5. Іст. Жінка-воїн, яка брала участь у козацьких походах або обороні поселень.
1. Збільшувальна форма до слова “козак”, що вказує на велику статуру, могутність або значну роль особи в козацькому середовищі; велетень-козак.
2. (переносно) Людина, що відзначається видатною мужністю, силою духу або героїчними вчинками, справжній козак.
1. (розм.) Дуже великий, величезний, потужний за розмірами або силою; добрячий.
2. (перен., розм.) Значний, серйозний за ступенем вияву (зазвичай про негативні явища); добрячий.
1. Власна назва козака-героя, богатиря, часто вживається в народній творчості та історичних оповідях для позначення видатної, хороброї особи.
2. Заст. Поважне або збільшене звертання до козака; могутня, міцна, видатна людина з рисами козацького характеру.
1. (розм.) Дуже великий, значного розміру або об’єму; величезний, потужний.
2. (перен., розм.) Значний за силою, інтенсивністю вияву (про почуття, явища тощо).
3. (перен., розм.) Дуже добрий, чудовий, відмінний.
1. Стосунний до козаків, властивий козакам, що характеризує козаків або їхній спосіб життя, побут, історію.
2. Належний козакам, створений або виконаний козаками.
3. Складається з козаків, укомплектований козаками (про військо, полк, загін тощо).
4. Призначений для козаків, пов’язаний з їхнім служінням (про одяг, зброю, утвар).