добрящий
[dobrjɑʃt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(розм.) Дуже великий, величезний, потужний за розмірами або силою; добрячий.
-
(перен., розм.) Значний, серйозний за ступенем вияву (зазвичай про негативні явища); добрячий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добрящий, р. добрящого, д. добрящому, з. добрящого, о. добрящим, м. добрящім