1. (про рану, уражену ділянку тіла) Виділяти кров, починати кровоточити.
2. (переносно, про внутрішній стан) Сильно переживати, ніби рана відчуває біль або втрачає кров; зазнавати моральних страждань.
кровитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |