1. (у медицині) Скорочена розмовна назва кровопролиття, внутрішнього або зовнішнього крововиливу.
2. (у медицині, розм.) Скорочене позначення аналізу крові (наприклад, “здати крово на цукор”).
Словник Української Мови
Буква
1. (у медицині) Скорочена розмовна назва кровопролиття, внутрішнього або зовнішнього крововиливу.
2. (у медицині, розм.) Скорочене позначення аналізу крові (наприклад, “здати крово на цукор”).
Приклад 1:
Із невдячності – сум, туга й спрага, зі спраги – заздрощі, із заздрощів – лестощі, крадіжки, злодійство, крово пролиття й уся безодня беззаконь. У цій же безодні панує вічна печаль, сум’яття, відчай і з незасинаючим черв’яком вудка, що застрягла в. серці.
— Тютюнник Григорій, “Вир”