1. Патологічний стан, при якому кров виходить із судин у навколишні тканини, органи або порожнини тіла внаслідок пошкодження судинної стінки.
2. Сама виливша кров, що накопичилася в тканинах або порожнинах організму в результаті такого процесу.
Словник Української Мови
Буква
1. Патологічний стан, при якому кров виходить із судин у навколишні тканини, органи або порожнини тіла внаслідок пошкодження судинної стінки.
2. Сама виливша кров, що накопичилася в тканинах або порожнинах організму в результаті такого процесу.
Приклад 1:
Цей невидимий образ болісним згустком, немов крововилив, проступав тільки в моєму серці, пришпилений до нього гіркотою та самотністю. Усе, що залишалось мені робити — тремтячими руками швидко розплести коси, пустити їх вільно додолу.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”