Словник Української Мови
1. Який був підданий рихтуванню — виправленню, відновленню форми деформованих металевих виробів, деталей (наприклад, ударом молотка, пресуванням).
2. У переносному значенні: який був підготовлений, налаштований, пристосований для певної дії або стану; підігнаний, припасований.
1. Здатність людини чи тварини сприймати навколишній світ за допомогою органів зору; зоровий аналізатор як одна з вищих психічних функцій.
2. Процес сприйняття, пізнання дійсності через зоровий аналізатор; саме діяння за значенням дієслова «зрити» (бачити, спостерігати).
3. (переносне) Розуміння, усвідомлення чогось; духовне бачення, проникливість.
1. (діал.) Збиратися, накопичуватися у великій кількості, скупчуватися (переважно про людей).
2. (діал., рідк.) Збиратися разом для спільної роботи, допомоги; спільно виконувати якусь працю.
1. (Про місцевість, поверхню) Такий, що має ознаки зриву, пошкодження верхнього шару; зірваний, зіпсований зриванням.
2. (Перен., про обличчя, вираз обличчя) З ознаками виснаження, втоми або сильного хвилювання; змучений, знервований.
1. (діал.) Псувати, нищити, руйнувати щось; знищувати.
2. (перен., діал.) Завдавати моральної шкоди, ганьбити, порочити когось.
3. (заст.) Рити, підкопуватися під щось, робити підкоп.
1. (у мистецтві) Втратити оригінальність, стати наслідувачем, копіювати чиюсь творчість або манеру, втрачаючи власний стиль.
2. (переносно) Втратити індивідуальність, стати схожим на когось іншого в поведінці, поглядах тощо.
1. (у мистецтві) Створити точну копію зображення, малюнка чи форми шляхом перенесення його контурів на іншу поверхню за допомогою спеціальних технік (наприклад, калькування).
2. (переносно) Детально відтворити, скопіювати чи наслідувати щось (стиль, манеру, сюжет тощо).
1. (від дієслова “зрисовувати”) — ставати зрисовуваним, тобто таким, що втрачає чіткість контурів, розмиватися, ставати невиразним (про зображення, лінії тощо).
2. (переносно) — втрачати виразність, чіткість ознак, ставати менш помітним, розмитим (про явища, образи, спогади тощо).
1. Знімати малюнок, копіювати зображення з чогось, роблячи замальовку або точну копію.
2. Перенісне значення: копіювати, наслідувати чийсь стиль, манеру, ідеї без творчої самостійності.
Процес дії за значенням дієслова “зрисовувати” — створення малюнка, креслення або графічного зображення шляхом копіювання наочного зразка (оригіналу) без внесення суттєвих творчих змін.
Результат такої дії — малюнок, креслення або графічне зображення, виконане шляхом точної передачі ліній, форм і контурів існуючого візуального об’єкта.
У технічному, архітектурному або інженерному контексті — процес створення креслень, планів або схем на основі натурних обмірів або існуючої документації.