1. Здатність людини чи тварини сприймати навколишній світ за допомогою органів зору; зоровий аналізатор як одна з вищих психічних функцій.
2. Процес сприйняття, пізнання дійсності через зоровий аналізатор; саме діяння за значенням дієслова «зрити» (бачити, спостерігати).
3. (переносне) Розуміння, усвідомлення чогось; духовне бачення, проникливість.