Значення
- (Біологія) –
Здатність людини чи тварини сприймати навколишній світ за допомогою органів зору; зоровий аналізатор як одна з вищих психічних функцій.
- (Психологія) –
Процес сприйняття, пізнання дійсності через зоровий аналізатор; саме діяння за значенням дієслова «зрити» (бачити, спостерігати).
- (Психологія) –
(переносне) Розуміння, усвідомлення чогось; духовне бачення, проникливість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зриття, р. зриття, д. зриттю, з. зриття, о. зриттям, м. зритті, к. зриття