зрихтований

[zrɪxtoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Який був підданий рихтуванню — виправленню, відновленню форми деформованих металевих виробів, деталей (наприклад, ударом молотка, пресуванням).

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні: який був підготовлений, налаштований, пристосований для певної дії або стану; підігнаний, припасований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зрихтований, р. зрихтованого, д. зрихтованому, з. зрихтованого, о. зрихтованим, м. зрихтованім

Більше записів