1. Який має пухку, рихлу структуру; нещільний, розкрихлений.
2. Який має збільшений об’єм через розчісування, завивку або подібну обробку (про волосся, хутро тощо).
3. Який став менш дисциплінованим, організованим; розладнаний, розхитаний.
-
обриднутися
1. Стати нудним, набридливим, викликати відразу, втому або роздратування через одноманітність, тривалість або надмірність.
2. Втратити привабливість, інтерес, стати неприємним для когось (про явища, предмети, заняття тощо).
3. Розм. Про людину: набриднути комусь своєю присутністю, поведінкою, розмовами.
-
розпушеність
1. Властивість за значенням дієслів “розпустити” та “розпускати”; стан чогось, що стало пухким, нещільним, розсипчастим або втратило колишню структуру.
2. (Переносно) Недисциплінованість, відсутність порядку, суворості у поведінці, дотриманні правил або організації чогось.
-
розпушення
1. Дія за значенням дієслів “розпушити” та “розпушувати”; надання чому-небудь пухнастого, рихлого, об’ємного вигляду або стану.
2. Сільськогосподарський прийом обробітку ґрунту, що полягає в роздрібненні, подрібненні верхнього шару землі без його перевертання для поліпшення водно-повітряного режиму та боротьби з бур’янами.
3. У техніці — процес подрібнення, розділення на окремі волокна або елементи щільної маси (наприклад, розпушення вовни, целюлози, мінеральної вати).
4. Переносно — послаблення дисципліни, порядку, суворості; стан незгуртованості, розбещення (наприклад, розпушення моралі).
-
обрипатися
1. (розм.) Забруднитися, випачкатися, особливо рідкою або в’язкою речовиною.
2. (перен., розм.) Дуже втомитися, знесилитися від важкої роботи або інтенсивної діяльності.
-
розпушити
1. Зробити пухким, об’ємним, надати чомусь пухнастого вигляду; розчісати, розкопирсати (наприклад, волосся, пір’я, вовну).
2. Розсунути, розкрити щось пухнасте або густе (наприклад, гілки ялинки, квіти бузку).
3. Перен., розм. Розкритити, розпустити (про рослини, квіти).
-
обрис
1. Контур, лінія, що окреслює зовнішні межі предмета, фігури, об’єкта.
2. Загальне, схематичне зображення або опис чого-небудь, що передає лише основні риси, без деталей.
3. У техніці та кресленні: зображення предмета на площині, одержане проектуванням його контурів перпендикулярно до цієї площини; вид спереду, збоку або зверху.
-
обрисований
1. Такий, що має чіткі обриси, контури; окреслений, виразно окреслений.
2. Перен. Такий, що має визначені, чіткі риси, характеристики; сформований, окреслений.
-
розпушитися
1. Стати пухким, об’ємним, набути пишного, розчепіреного вигляду (про волосся, хутро, пір’я, рослини тощо).
2. Перен. Набути гордовитого, пихатого вигляду; надутися, важливо підняти голову (про людину або тварину).
3. Розм. Розсердитися, розлютуватися, набути погрозливого вигляду.