Древослів

Словник Української Мови

  • репортажний

    1. Стосунковий до репортажу як жанру журналістики; властивий репортажу, характерний для нього.

    2. Стосунковий до репортажу як методу зйомки у кіно або на телебаченні, що імітує документальність, безпосередність спостереження.

    3. Стосунковий до репортажної фотографії, що фіксує реальні події, явища, людей у їхньому природному середовищі без постановки.

  • окрашатися

    1. (про рослини) Покриватися квітами, зацвітати; набирати квітучого вигляду.

    2. (переносно) Ставати кращим, приємнішим на вигляд; прикрашатися, упорядковуватися.

    3. (застаріле) Прикрашати себе, наряджатися.

  • окрашений

    1. Який має окрасу, прикрашений чимсь, оздоблений.

    2. Переносно: наділений якимись позитивними якостями, що надають привабливості; вишуканий, витончений (про мову, стиль тощо).

  • репортажно

    1. У спосіб, властивий репортажу; так, як це роблять у репортажі; з елементами репортажу, оповідаючи про події на місці їх відбування.

    2. У манере репортажу, з використанням характерних для нього стилістичних засобів (наприклад, динамічно, наочно, з ефектом присутності).

  • репортажно-хронікальний

    1. Створений на основі репортажу та хроніки, що поєднує риси обох цих жанрів журналістики або кінематографа.

    2. Характерний для твору, що документально фіксує події у формі репортажу з одночасним послідовним викладом фактів у часі, властивим хроніці.

  • окрашеність

    1. Наявність певного кольору, забарвлення; колір, відтінок (у прямому значенні).

    2. Переносно: наявність певного емоційного, ідеологічного, оцінного тощо відтінку в чомусь; упередженість, тенденційність.

    3. У лінгвістиці: наявність у слові, словосполученні або висловлюванні додаткового експресивного, емоційного, стилістичного чи оцінного значення (наприклад, зневажлива, іронічна, книжна окрашеність).

  • репортер

    1. Фахівець у сфері журналістики, який займається збором, підготовкою та наданням інформації (новин, репортажів) для засобів масової інформації; кореспондент, особливо той, хто працює безпосередньо на місці подій.

    2. У телебаченні та радіомовленні — ведучий або автор, який представляє репортажі в ефірі, часто коментуючи події наживо.

  • окрвиконком

    Окрвиконком — скорочення від «окружний виконавчий комітет», виконавчий орган влади на рівні округу в СРСР у 1920–1930-х роках.

  • репортерка

    1. Жінка, яка професійно займається репортажами — збором, обробкою та поданням актуальної інформації (новин) у засобах масової інформації; журналістка, що спеціалізується на оперативних повідомленнях з місця подій.

    2. Розмовна назва спеціалізованої валізи або сумки для перенесення та зберігання обладнання (наприклад, камери, мікрофона, освітлення), якою користуються теле- та кінорепортери.

  • окремезніти

    1. (діал.) Стати окремим, відокремитися від чогось, виділитися зі спільної маси або групи.

    2. (перен.) Набути самостійності, індивідуальності; стати незалежним, самостійним.