1. (діал.) Стати окремим, відокремитися від чогось, виділитися зі спільної маси або групи.
2. (перен.) Набути самостійності, індивідуальності; стати незалежним, самостійним.
окремезніти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови