Значення
-
Контур, лінія, що окреслює зовнішні межі предмета, фігури, об’єкта.
-
Загальне, схематичне зображення або опис чого-небудь, що передає лише основні риси, без деталей.
-
У техніці та кресленні: зображення предмета на площині, одержане проектуванням його контурів перпендикулярно до цієї площини; вид спереду, збоку або зверху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрис, р. обрису, д. обрисові, з. обрис, о. обрисом, м. обрисі, к. обрисе