контур

1. Лінія, що окреслює зовнішні межі предмета, фігури, обриси чогось.

2. Сукупність основних рис, загальне намічення чого-небудь (наприклад, плану, ідеї).

3. Замкнута лінія, що утворює коло або іншу геометричну фігуру.

4. У техніці: замкнутий ланцюг для проходження електричного струму; система провідників, пристроїв тощо, що утворюють шлях для електричних сигналів.

Приклади:

Приклад 1:
Потік підкоряється закону А.Пуазейля: частки рідини рухаються паралельно осі труби, а епюра (контур кривої, що є схожою по вершинах векторів швидкостей) має параболічний характер 1 . Щоб проштовхнути товари через провідну систему, потрібне певне зусилля групи продажу (рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Контур зі струмом характеризу- ється магнітним моментом mp , який дорівнює добутку сили струму I , що про- тікає у контурі, на площу поверхні конт у- ру S : nSIрm  = , де n одиничний вектор нормалі до поверх- ні рамки. Напрямок вектора mp збігається з напрямком позитивної нормалі рамки.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
На контур в магнітному полі діє пара сил. Обертальний мом ент сил M за- Рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”