контур

[kontur] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Лінія, що окреслює зовнішні межі предмета, фігури, обриси чогось.

  2. (Філософія) –

    Сукупність основних рис, загальне намічення чого-небудь (наприклад, плану, ідеї).

  3. (Математика) –

    Замкнута лінія, що утворює коло або іншу геометричну фігуру.

  4. (Техніка) –

    У техніці: замкнутий ланцюг для проходження електричного струму; система провідників, пристроїв тощо, що утворюють шлях для електричних сигналів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контур, р. контуру, д. контурові, з. контур, о. контуром, м. контурі, к. контуре

Синоніми & Антоніми

Більше записів