контурний
[konturnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Мистецтво) –
Який стосується контуру, складається з контурів або зображений у вигляді контурів; обрисовий.
- (Геологія) –
У геології: такий, що відображає загальні риси, основні закономірності будови чогось (наприклад, про контурну карту).
- (Техніка) –
У техніці: такий, що є частиною зовнішнього обводу, контуру чогось або призначений для створення контуру (наприклад, про контурну лінію, контурне освітлення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контурний, р. контурного, д. контурному, з. контурного, о. контурним, м. контурнім