розпушення

[rozpuʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Дія за значенням дієслів “розпушити” та “розпушувати”; надання чому-небудь пухнастого, рихлого, об’ємного вигляду або стану.

  2. Сільськогосподарський прийом обробітку ґрунту, що полягає в роздрібненні, подрібненні верхнього шару землі без його перевертання для поліпшення водно-повітряного режиму та боротьби з бур’янами.

  3. У техніці — процес подрібнення, розділення на окремі волокна або елементи щільної маси (наприклад, розпушення вовни, целюлози, мінеральної вати).

  4. Переносно — послаблення дисципліни, порядку, суворості; стан незгуртованості, розбещення (наприклад, розпушення моралі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпушення, р. розпушення, д. розпушенню, з. розпушення, о. розпушенням, м. розпушенні, к. розпушення

Більше записів