1. Призначений для обжимання, стискання деталей або матеріалів з метою їх з’єднання, деформації чи закріплення.
2. Такий, що здійснює обжим (наприклад, про інструмент або пристрій).
-
розкопка
1. Дія за значенням дієслова “розкопувати”; риття, копання з метою дослідження культурних шарів або виявлення археологічних пам’яток.
2. Місце, де проводяться археологічні роботи з дослідження культурних шарів; археологічний розріз, розкриття.
3. (у множині) Систематичні археологічні дослідження певної території або пам’ятки.
-
обжин
1. Обрядовий хліб, який випікають на закінчення жнив, часто має форму вінка або плетеного снопа, прикрашається квітами, стрічками та колоссям; символ урожаю та достатку.
2. Свято, обряд або урочиста подія на честь закінчення збирання врожаю (житні, пшеничні обжини).
3. (переносно) Завершення якоїсь значної, трудомісткої справи або етапу діяльності.
-
розкопувальний
Прикметник, що стосується розкопок, призначений для їх проведення або пов’язаний з ними.
-
обжинання
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; топонім.
2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова «обжинати» — закінчення жнив, обжинання поля; обжинки.
-
розкопування
1. Дія за значенням дієслова “розкопувати” — риття, викопування чогось, розгортання ґрунту або іншого матеріалу для дослідження, пошуку чи вилучення чогось.
2. Систематичне археологічне дослідження стародавніх пам’яток, культурних шарів, поховань тощо шляхом послідовного зняття нашарувань землі та фіксації знахідок; розкопки.
3. Перен. Ретельне вивчення, дослідження якихось старих, забутих або прихованих фактів, документів, подій.
-
об’єкт-нащадок
1. У програмуванні (особливо в об’єктно-орієнтованому) — клас або об’єкт, який успадковує структуру, властивості та методи від іншого класу або об’єкта (батьківського), можливо їх розширюючи або змінюючи.
2. У технологіях та управлінні даними — сутність (файл, запис, документ), що є похідною, модифікованою версією або прямим результатом іншої сутності, з якою існує явний зв’язок походження.
-
розкопувати
1. Розкривати, відкривати щось, риючи, видаляючи землю або інший насипний матеріал.
2. Ведення археологічних, палеонтологічних або будівельних робіт з метою дослідження або виявлення об’єктів, що знаходяться під землею.
3. Розгрібати, розрушувати щось насипне (купу, груду), щоб дістати те, що знаходиться всередині.
4. Перен. Ретельно розшукувати, вивчати, діставати відомості з прихованих, забутих або малодоступних джерел.
-
об’єктний
1. Стосовний до об’єкта як незалежної сутності, що має стан (у вигляді полів або властивостей) та поведінку (у вигляді методів або процедур), зокрема в об’єктно-орієнтованому програмуванні.
2. Побудований на принципах виділення об’єктів та їх взаємодії, наприклад: об’єктна модель, об’єктний підхід.
-
об’єктно-еквівалентний
1. (у програмуванні) такий, що має ідентичну структуру даних або властивості з іншим об’єктом, тобто є еквівалентним за вмістом або значенням, але не обов’язково є тим самим екземпляром у пам’яті.
2. (у технічних та комп’ютерних науках) властивий двом або більше об’єктам, які можуть бути взаємозамінними або відображати одне й те ж саме за певними критеріями порівняння їхніх характеристик або станів.