розкопка

1. Дія за значенням дієслова “розкопувати”; риття, копання з метою дослідження культурних шарів або виявлення археологічних пам’яток.

2. Місце, де проводяться археологічні роботи з дослідження культурних шарів; археологічний розріз, розкриття.

3. (у множині) Систематичні археологічні дослідження певної території або пам’ятки.

Приклади:

Приклад 1:
Взагалі археологічний матеріал для Східної Європи поки що такий іще бідний, а що важніше — в переважній часті так лихо спрепарований, що увага дослідників передовсім мусить бути звернена не так на роблення далеких виводів, як на уліпшення методів і системи досліду, бо ні в одній, мабуть, іншій сфері ненауковість досліду не являється таким непростимим і непоправним гріхом, як, власне, в археології: справедливо підносили, що тимчасом як лихо описані монументальні чи писані пам’ятки можуть бути з часом описані чи видані ліпше дальшими дослідниками, а недокладна обсервація або хімічний аналіз можуть бути заступлені ліпшими — недокладно переведена розкопка безповоротно нищить дорогоцінний і може бути — одинокий в своїм роді матеріал, даючи замість цінного факту з історії людської культури малоцінні bibelots[22]. Спеціально в справі змін культурних форм і обрядів треба все пам’ятати — з одного боку, що від неолітичної доби (досить пізньої, з другої половини її, коли ми вперше маємо багатший археологічний матеріал) і аж до гунського находу ми не маємо вповні виразних безсумнівних вказівок — чи історичних, чи археологічних — на якусь масову вповні чужорідну міграцію в Східній Європі.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 2:
Урбаноземи з території ризику (розкопка теплотраси тощо) можна з успіхом використовувати як тимчасові ділянки розмноження різомів міскантуса гігантського, живців верби енергетичної та інших дефіцитних і цікавих для ландшафтно-екодизайнового мистецтва та енергозбереження фіторекультивантів. УДК 631.17:631.587 ОЦІНЮВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ ЗАСОЛЕНИХ І СОЛОНЦЕВИХ ҐРУНТІВ ЗА ЇХ МЕЛІОРАЦІЇ О.М.
— Тютюнник Григорій, “Вир”