1. (у музиці) Стилістична ознака виконання, що передбачає швидкий, жвавий, пожвавлений темп; також — музичний твір або його частина, виконані в такому темпі (наприклад: соната-резоль, резольна частина).

2. (переносно) Рішучий, енергійний, сповнений наполегливості та готовності до дії (про людину, характер, дії тощо).

1. (У філософії, логіці) Такий, що містить остаточне рішення, висновок або спростування; вирішальний, спростовуючий.

2. (У праві) Що стосується резолютивної (розривної) умови договору, тобто такої, при настанні якої договір припиняє свою дію.

1. Призначений для резерву, створений на випадок потреби, що залишається в запасі.

2. Такий, що входить до складу резерву, не діючий, але готовий замінити основний склад.

3. У військовій справі: такий, що знаходиться в розпорядженні командування для використання у вирішальний момент бою або для посилення діючих військ.

4. У фінансах та економіці: такий, що стосується резервних фондів, запасів коштів або матеріальних цінностей.

1. Такий, що зарезервований, залишений у резерві, запасі для можливого використання у майбутньому.

2. (у комп’ютерних технологіях) Такий, що заздалегідь виділений, закріплений для певної системи, програми або операції (наприклад, про резервовані ресурси, резервоване слово).

3. (у техніці, логістиці) Такий, що має запасний, дубльований ресурс для підтримки працездатності у разі відмови основного (наприклад, резервоване живлення, резервована лінія зв’язку).