Словник Української Мови
Буква
1. Призначений для резерву, створений на випадок потреби, що залишається в запасі.
2. Такий, що входить до складу резерву, не діючий, але готовий замінити основний склад.
3. У військовій справі: такий, що знаходиться в розпорядженні командування для використання у вирішальний момент бою або для посилення діючих військ.
4. У фінансах та економіці: такий, що стосується резервних фондів, запасів коштів або матеріальних цінностей.
Приклад 1:
Своє військо фараон поділив на п’ять корпусів — чотири діючі й один резервний. Надміру самовпевнений головнокомандувач через брак військового досвіду, немов хлопчисько, потрапив у пастку, яку йому влаштував хєттський цар Муватал.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”