Словник Української Мови
1. Який стосується резервуара, призначений для нього або знаходиться в ньому (наприклад, резервуарна ємність, резервуарне обладнання).
2. У медицині та біології: який стосується резервуара інфекції — організму або середовища, де збудник хвороби може довго зберігатися та розмножуватися (наприклад, резервуарний хазяїн, резервуарне джерело інфекції).
1. Дія за значенням дієслова “резервувати”; попереднє замовлення, закріплення або залишення чогось (місця, товару, послуги тощо) для певної особи чи на певний час.
2. Техн. Створення запасу, резерву чого-небудь (наприклад, енергії, потужностей, ресурсів) для подальшого використання.
3. Фін. Виділення коштів у спеціальний фонд (резерв) для покриття майбутніх витрат або збитків.
1. Забронювати, закріпити за собою право на щось (місце, квиток, номер у готелі тощо) заздалегідь, часто вносячи певну завдаток або оплату.
2. Відкласти, залишити про запас певну кількість чогось (коштів, товару, ресурсів) для спеціального чи майбутнього використання.
3. У техніці та управлінні: виділити, призначити частину системи, потужності або ресурсів для підтримки працездатності у разі виходу з ладу основного компонента або для покриття пікових навантажень.
1. (про щось) Бути зарезервованим, залишатися в резерві; призначатися для певної мети чи використання у майбутньому.
2. (перен., про людину) Займати вичікувальну, обережну позицію; утримуватися від активних дій або висловлювань, зберігаючи можливість для майбутніх рішень.
Резерпін — алкалоїд, що міститься в коренях рослини Rauwolfia serpentina, який раніше використовувався як антигіпертензивний та седативний засіб.
Резерпін — лікарський препарат на основі однойменного алкалоїду, що застосовувався для лікування підвищеного артеріального тиску та деяких психічних розладів.