резерв

1. Запас чого-небудь (коштів, ресурсів, сил тощо), що призначено для використання у разі потреби; загальна кількість наявних, але ще не задіяних можливостей, засобів.

2. Військове формування, частина армії, що утримується поза основним боєвим порядком для введення в бій у вирішальний момент; особовий склад, що проходить службу не в діючій армії, але може бути мобілізований.

3. У спорті: група спортсменів, що не входить до основного складу команди, але готова замінити гравців основи.

4. У фінансах та економіці: спеціально відокремлені кошти, фонди для покриття майбутніх витрат, збитків або стабілізації діяльності.

5. У техніці: додаткове, резервне обладнання, система або потужність, що вмикається в роботу при відмові основної.

Приклади:

Приклад 1:
Можливо також, що Муватал у той момент, коли на допомогу фараонові прийшов несподівано резервний корпус, не зумів переправити через глибоку р. Оронт на місце бою свій резерв — 8 тис. піхотинців.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Аж тут Ніколаіч зупинився й поглянув на штрафбатівців, як на останній резерв. Штрафбатівці завмерли, намагаючись усі разом заховатись за спиною сивого, проте сивий зробив крок убік, і військові опинились просто перед Ніколаічем.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Гнучкість бюджетування насамперед забезпечується створенФ ням резервів (у фінансових бюджетах – це фінансовий резерв, скажімо, мінімальний не знижувальний резерв готівки, що йоФ го враховують при складані бюджету руху грошових коштів), а також відповідною організацією процесу бюджетування, яка дає можливість змінювати затверджені плани. На великих підприємствах управління бюджетуванням починається зі створення бюджетного комітету та признаФ чення його керівника: він відповідає за підготовчий процес, стандартизацію проектних форм, збір і зіставлення даних, пеФ ревірку інформації і надання звітів.
— Котляревський Іван, “Енеїда”