1. Хімічний термін для позначення низькомолекулярного продукту конденсації фенолу з формальдегідом на початковій стадії синтезу фенолформальдегідних смол; проміжна речовина, що при подальшому нагріванні перетворюється на твердий неплавкий і нерозчинний продукт — резит.

2. У техніці — рідка або пастоподібна синтетична смола на основі фенолформальдегідного олігомера, яка є напівпродуктом для виготовлення прес-матеріалів, лакофарбових покриттів, клеїв тощо.

1. У математиці, зокрема в теорії інтегральних рівнянь та функціональному аналізі — характеристична функція (або ядро), що дозволяє розв’язати інтегральне рівняння або дослідити властивості лінійного оператора.

2. У алгебрі — вираз, що пов’язує коефіцієнти полінома з його коренями, зокрема, дискримінант є окремим випадком резольвенти.

3. У астрономії (застаріле) — кутова відстань між двома тілами на небесній сфері, що спостерігаються з Землі.

1. (медицина) Пристрій для вимірювання розчинності (резольвентності) лікарських речовин у різних середовищах, що використовується у фармацевтичних дослідженнях.

2. (техніка) Вимірювальний прилад для оцінки роздільної здатності (резольвентності) оптичних систем, фотоматеріалів або сканерів.