Словник Української Мови
Буква
1. (Про живих організмів) Збільшувати свою чисельність шляхом породження нащадків, відтворення собі подібних; плодитися.
2. (Перен., розм.) Збільшуватися в кількості, поширюватися; множитися.
3. (Біол., про клітини, мікроорганізми) Відтворювати себе шляхом поділу або інших форм безстатевого розмноження.
4. (Техн., спец.) Створювати копії, відбитки (наприклад, документів, ілюстрацій).
Приклад 1:
Одним словом, як слушно зазначив єгиптолог П. Монте, у Стародавньому Єгипті, як і скрізь на землі, «чиновницька братія прагнула розмножуватися, а не скорочуватися». Характерно, що для центрального адміністративного апарату був притаманний дуалізм — рудимент існування в Єгипті колишніх двох незалежних держав (Південного й Північного Царств).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”