резервуар

1. Штучна споруда або ємність для зберігання, накопичення рідин (води, нафти, газу тощо) або сипучих речовин.

2. Природне або штучне водоймище (озеро, басейн), призначене для регулювання стоку та господарського використання води.

3. (перен.) Джерело, місце зосередження, накопичення чого-небудь (наприклад, знань, енергії, талантів).

4. (техн.) Ємність, частина апарата чи механізму, де міститься запас робочого тіла, мастила, палива тощо.

5. (біол., мед.) Організм або середовище, що є природним джерелом і носієм збудників інфекційних хвороб.

Приклади вживання

Приклад 1:
Де є той резервуар, з якого витікають чуття, і хто стоїть у їх границь? В кожнім разі, не завжди свідомість.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Приклад 2:
Помістимо в якийсь резервуар із теплоізольованими стінками деяку кількість газу, число молекул якого дорівнює N. Виділимо яку -небудь одну молекулу. Припустимо, що якимось чином ми можемо її позначити, скажімо, пофарбувати в будь який колір.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |