• резерв

    1. Запас чого-небудь (коштів, ресурсів, сил тощо), що призначено для використання у разі потреби; загальна кількість наявних, але ще не задіяних можливостей, засобів.

    2. Військове формування, частина армії, що утримується поза основним боєвим порядком для введення в бій у вирішальний момент; особовий склад, що проходить службу не в діючій армії, але може бути мобілізований.

    3. У спорті: група спортсменів, що не входить до основного складу команди, але готова замінити гравців основи.

    4. У фінансах та економіці: спеціально відокремлені кошти, фонди для покриття майбутніх витрат, збитків або стабілізації діяльності.

    5. У техніці: додаткове, резервне обладнання, система або потужність, що вмикається в роботу при відмові основної.

  • резерваж

    Спеціальна техніка в графічному мистецтві, зокрема в офорті та літографії, при якій частину друкованої форми покривають захисним шаром (резервом), щоб ці ділянки не приймали фарбу під час друку, залишаючись світлими на відбитку.

    Захисний склад (лак, воск, смола тощо), яким покривають друковану форму для запобігання травленню або нанесенню фарби на окремі її ділянки.

    Вид художньої техніки в акварельному живописі, коли певні ділянки паперу залишають або покривають спеціальним маскувальним засобом, щоб запобігти попаданню на них фарби та зберегти світлий тон.

  • резерват

    1. Територія, природний комплекс або об’єкт, що перебуває під особливою охороною держави з метою збереження унікальних, рідкісних або типових природних утворень, рослинного і тваринного світу, геологічних та гідрологічних об’єктів; природний заповідник.

    2. У міжнародному праві: офіційне застереження держави при підписанні, ратифікації або приєднанні до міжнародного договору, яке дозволяє їй виключити або змінити юридичну дію певних положень цього договору щодо неї самої.

    3. Запас, резерв чогось (наприклад, коштів, ресурсів, сили), що утримується для певної мети або на випадок потреби.

    4. У колоніальній практиці та історичному контексті: обмежена територія для проживання корінного населення (наприклад, індіанців у Північній Америці, аборигенів у Австралії).

  • резервація

    1. Територія, виділена для проживання корінних народів (переважно в США, Канаді, Австралії), часто з обмеженим самоврядуванням.

    2. Ділянка землі, природна територія, що перебуває під особливою охороною держави для збереження рідкісних видів тварин, рослин або унікальних ландшафтів (синонім до “заповідник”, “резерват”).

    3. Завчасне бронювання, закріплення чогось за кимось (наприклад, місця в готелі, квитка, столика в ресторані).

  • резервіст

    1. Військовослужбовець, який перебуває в запасі (резерві) та може бути призваний на військову службу у разі потреби.

    2. Особа, яка пройшла строкову військову службу або навчання за програмою підготовки резервістів і зарахована до резерву Збройних Сил чи інших військових формувань.

    3. У широкому розумінні — людина, що має певну спеціальність або кваліфікацію і може бути залучена до виконання відповідних завдань у резервному порядку.