1. Викликати в комусь сильний гнів, лють; розгнівати, розсердити.
2. (переносно) Роздратувати, розпалити (про почуття, пристрасті тощо).
-
оповіщувач
Особа або пристрій, призначений для передачі повідомлень, сигналів, попереджень або оголошень.
Технічний пристрій (звуковий, світловий, комбінований), що призначений для подавання сигналів тривоги, сповіщення про небезпеку або інформаційних повідомлень (наприклад, пожежний оповіщувач, сирена).
У системах охорони та безпеки — компонент, що активує сигнал при спрацюванні датчика (наприклад, руху, розбиття скла).
-
розлютитися
1. Впасти в стан сильного гніву, роздратування; дуже розсердитися на когось або через щось.
2. (переносне значення) Стати інтенсивнішим, активнішим, різкішим (про природні явища, почуття тощо).
-
опоганений
1. Який зазнав опоганення; осквернений, осквернілий, збезчещений, знеславлений.
2. Забруднений, зіпсований чимось огидним, мерзенним; обмазаний, оплюгавлений.
-
розлютілий
1. Який перебуває у стані сильного гніву, люті; дуже розгніваний, розлючений.
2. Який виражає, показує сильний гнів, лють (про вигляд, поведінку тощо).
-
опоганеність
1. Властивість або стан того, що опоганено; забрудненість, оскверненість, оскверніння.
2. Переносно: моральна або духовна нечистота, розбещеність, зіпсованість.
-
розлютіти
1. Привести когось у стан сильного гніву, розлютити, розсердити.
2. (у пасивному стані) Розлютуватися, розгніватися, втратити самовладання через сильне обурення.
-
розлютітися
Дієслово, що означає впасти в сильний гнів, розлютитися до крайності, стати лютішим.