розлютіти

[rozljutitɪ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Привести когось у стан сильного гніву, розлютити, розсердити.

  2. (у пасивному стані) Розлютуватися, розгніватися, втратити самовладання через сильне обурення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розлютіта, р. розлютіти, д. розлютіті, з. розлютіту, о. розлютітою, м. розлютіті, к. розлютіто

Більше записів