розлютілий
[rozljutilɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який перебуває у стані сильного гніву, люті; дуже розгніваний, розлючений.
-
Який виражає, показує сильний гнів, лють (про вигляд, поведінку тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розлютілий, р. розлютілого, д. розлютілому, з. розлютілого, о. розлютілим, м. розлютілім