Словник Української Мови
1. Звільняти себе або когось від упряжі, знімати з себе або з коней (чи іншої тяглової худоби) хомут, шлею, посторонки та інші частини упряжі; переставати бути запряженим.
2. Перен. Звільнятися від важкої праці, обов’язків, клопоту; відпочивати після напруженої роботи.
1. Відв’язати, відчепити або зняти запряжених тварин (коней, волів тощо) від воза, плуга чи іншого знаряддя.
2. Перен. Звільнити від важкої праці, обов’язків, напруги; дати відпочинок.
1. Який поєднує художню образність з філософським змістом або глибинним осмисленням; що виражає абстрактні ідеї через конкретні, часто метафоричні, образи.
2. Характерний для творів мистецтва (літератури, живопису, кіно тощо), в яких художнє уявлення про світ і людину ґрунтується на філософських узагальненнях і роздумах.
1. Пов’язаний з фразеологізмом, що має переносне, образне значення; що стосується фразеологічних одиниць, які є стійкими словосполученнями з метафоричним змістом.
2. Побудований на основі фразеологізму або його образу; що використовує художню силу фразеологічної одиниці.
1. Звільнитися від упряжі, зняти з себе хомут, шлеї та інші пристосування для запрягання (про тварину).
2. Перен. Позбутися когось або чогось обтяжливого, звільнитися від обов’язків, турбот, тягаря.
3. Розійтися, роз’єднатися (про те, що було спряжене, з’єднане).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “образ” у значенні релігійного зображення, ікони, зазвичай невеликого розміру.
2. Невелика за розміром ікона, часто носійна (нагрудна, кишенькова), що використовується для особистої молитви.
3. Переносно: про когось або щось, що викликає почуття ніжності, захоплення або співчуття (застаріле або поетичне).
1. (про тварину) Звільнений від упряжі, якого розпрягли.
2. (переносно) Звільнений від обов’язків, праці, напруги; той, що відпочиває.
3. (техн., спец.) Про вузли, механізми або частини конструкції: Роз’єднаний, відокремлений один від одного; такий, що перебуває у стані, коли з’єднання порушено.
1. Який стосується зображення дійсності в образах, пов’язаний з творенням художніх образів у живопису, графіці, скульптурі тощо; художній.
2. Який служить для навчання малюванню, живопису або іншим видам образотворчого мистецтва.
1. Дія за значенням дієслова “розпрягати” — звільнення запряжених тварин від упряжі, зняття з них хомута, дуги та інших пристосувань.
2. Переносно — звільнення від тяжкого обов’язку, клопоту, напруженої праці або психологічного тиску; стан відпочинку після такого звільнення.
3. У техніці — роз’єднання, відокремлення зчеплених або сполучених між собою вузлів, агрегатів, механізмів (наприклад, розпряження вагонів).