1. Який стосується зображення дійсності в образах, пов’язаний з творенням художніх образів у живопису, графіці, скульптурі тощо; художній.
2. Який служить для навчання малюванню, живопису або іншим видам образотворчого мистецтва.
образотворчий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Його засоби утворюють три основних групи або семіо- тичних підсистеми: ― природна мова; ― трьохвимірна неконвенціональна система чуттєвих образів (уявлень); ― трьохвимірний конвенціональний предметно-образотворчий код (ідеальні образні моделі). Конвенціональність певного знака – це відсутність його подібності з позначуваними об’єктами.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Частина мови: прикментик () |