1. Властивість художнього твору (зокрема кінофільму, літературного твору), що ґрунтується на реальних фактах, подіях, документах і прагне до максимально точної їх передачі; об’єктивність, достовірність.

2. Наявність, використання або справжність документів як джерел інформації або доказів; документальний характер чого-небудь.

1. Жінка, яка створює документальні фільми, тобто працює в галузі документального кіно як режисерка, сценаристка, операторка або продюсерка.

2. Фахівчиня, яка займається збиранням, систематизацією, вивченням або публікацією документів, архівних матеріалів; архівістка, археографка.

1. Різновид кінематографії, телебачення або літератури, що ґрунтується на відтворенні реальних подій, фактів і явищ за допомогою документальних свідчень (хроніки, світлин, свідчень очевидців тощо).

2. Сукупність творів такого роду, документальних фільмів або передач як галузь мистецтва та журналістики.

3. Діяльність, професія творців документальних фільмів, програм, книг.

1. Фахівець у галузі документалістики; автор, режисер або оператор документальних фільмів, телепередач.

2. Працівник, який займається складанням, обробкою, систематизацією або зберіганням документів; документознавець.

1. Напрям у мистецтві, літературі та кінематографі, що ґрунтується на точному відтворенні реальних фактів, подій і явищ, з відмовою від художнього вимислу; творчий метод, спрямований на документальність.

2. Стиль або підхід у творчості, науковій чи публіцистичній діяльності, що характеризується строгою опорою на документи, фактичну точність і об’єктивність.

1. Абстрактна властивість документа як джерела інформації, що полягає у його здатності достовірно та об’єктивно зафіксовувати факти, події або явища.

2. Сукупність ознак, які роблять твір (літературний, кінематографічний тощо) документальним, тобто заснованим на реальних, документально підтверджених фактах, а не на художньому вимислі.

3. У мистецтві (зокрема в кіно та літературі) — творчий метод або принцип, спрямований на максимально точне, неупереджене відтворення реальності, що спирається на вивчення та використання документів.

1. Офіційний письмовий або електронний акт, що засвідчує певний факт, право або зобов’язання, має юридичну силу або інформаційне значення (наприклад, паспорт, диплом, договір, довідка).

2. Будь-який матеріальний носій інформації (папір, фото-, кіно-, відеоплівка, файл тощо), на якому зафіксовані відомості, що підтверджують щось або використовуються як джерело знань.

3. У комп’ютерній техніці — об’єкт, створений у програмі, файл, що містить дані певного формату (текст, зображення, таблицю).

1. Назва річки в Україні, лівої притоки Тетерева (басейн Дніпра), що протікає територією Житомирської та Київської областей.

2. (уживається переважно в однині) Те саме, що докучання; набридливе прохання, клопіт, турбота, а також той, хто докучає; заст. нещастя, лихо, прикрість.

1. Сліпе, догматичне дотримання певної вченої теорії (доктрини) без урахування реальних умов та практичних потреб; застосування застарілих або відірваних від життя принципів.

2. Поведінка, світогляд або метод мислення, характерні для доктринера; упереджена прихильність до абстрактної теорії, що супроводжується непохитністю у судженнях та ігноруванням фактів.

1. Жінка, яка сліпо дотримується певної доктрини, догматично відстоює її принципи, нехтуючи практикою та реальними обставинами; догматичка.

2. (У конкретно-історичному контексті) Представниця напряму в політиці, особливо у Франції XIX століття, яка прагнула неухильно застосовувати до сучасності політичні принципи та ідеї, розроблені в минулому, без урахування змінених умов.