1. У давньоримській міфології — одна з гарпій, крилатих істот із жіночим обличчям і тілом хижого птаха, що асоціювалися зі смертельними вітрами та були втіленням караючої долі.
2. У переносному значенні — зла, жорстока або хижа жінка; відьма.
-
агіополітійний
1. Пов’язаний з Агіополітом (грецьким письменником XV століття), його творчістю або літературною спадщиною.
2. Створений, написаний агіополітичним віршем — особливим підвидом політичного вірша, який використовувався в українській літературі XVI–XVIII століть і характеризувається чергуванням коротких та довгих рядків з переважно парною римою.
-
агірія
1. (у медицині) Вроджена або набута відсутність звивин кори головного мозку, що є важкою аномалією розвитку центральної нервової системи та супроводжується глибоким розумовим відставанням.
2. (у міфології) Власна назва: одна з німф у давньогрецькій міфології, дочка Феспія, яка народила сина від Геракла.
-
агітаційно-пропагандистський
1. Призначений для агітації та пропаганди, тобто для систематичного поширення певних ідей, поглядів або вчень з метою вплинути на свідомість, настрої та активність мас.
2. Характерний для агітації та пропаганди, властивий їм; що має на меті переконання та залучення на свій бік.
-
агітбригада
Невеликий мобільний колектив (зазвичай художньої самодіяльності), створений для проведення агітаційної, пропагандистської або просвітницької роботи серед населення шляхом виконання коротких художніх номерів (пісень, сценок, декламації).
-
агітвагон
Спеціально обладнаний залізничний вагон, призначений для агітаційно-пропагандистської, просвітницької або культурно-освітньої роботи серед населення, особливо в віддалених районах.
-
аглая
1. (грецька міфологія) Одна з трьох харит (грацій), богинь краси, радості та урочистості; уособлення пишноти та блиску.
2. (астрономія) Мала планета (астероїд) номер 47 у Сонячній системі, відкрита 1857 року; названа на честь міфологічної богині.
3. (рідко, в літературі) Вживається як жіноче ім’я або поетичне найменування, що символізує красу, веселість.
-
аглікеноз
Аглікеноз — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі; належить до Маразліївської сільської територіальної громади.
-
аглікон
1. Нецукрова частина молекули глікозиду, що утворюється після відщеплення цукрового компонента (глікону) внаслідок гідролізу.
2. Органічна сполука (часто фенольної, стероїдної або терпеноїдної природи), до якої кріпиться залишок цукру, утворюючи глікозид.
-
агломератовий
1. Стосований до агломерату (у техніці — спікання дрібних матеріалів у грудкувату масу), призначений для його виробництва або отриманий за його допомогою.
2. Стосований до агломерації (у географії — злиття населених пунктів у єдину урбанізовану зону), властивий їй або що стосується агломерації.