1. Який має форму вірша, написаний віршами; поетично оформлений.
2. (У музиці) Покладений на музику, перетворений на вокальний твір (про поетичний текст).
Словник Української
1. Який має форму вірша, написаний віршами; поетично оформлений.
2. (У музиці) Покладений на музику, перетворений на вокальний твір (про поетичний текст).
Етилкарбінол — застаріла назва органічної сполуки, синонім до н-пропілового спирту (пропанолу-1), що є третім представником гомологічного ряду одноатомних насичених спиртів; безбарвна рідина з характерним запахом, що використовується як розчинник та у промисловому органічному синтезі.
1. Стосовний до версифікації, тобто до системи віршового розміру, ритмічної організації вірша; пов’язаний з принципами побудови віршованого твору.
2. Призначений для версифікації, що використовується у віршуванні.
Який має форму веретена — витягнутий, з потовщенням у середній частині та звуженням до кінців.
Гликерія — жіноче особове ім’я грецького походження (від грец. γλυκερός — «солодкий»), що вживається переважно в православній традиції.
Гликерія — рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини тонконогових (злаків), відомих також під назвою «манник» (рід Glyceria).
1. Стосунний до версифікатора (програми для автоматичного форматування тексту, зокрема програмного коду), властивий йому.
2. Стосунний до версифікації (процесу автоматичного форматування тексту, зокрема програмного коду), властивий їй.
Який стосується веретеноклітинних пухлин — новоутворень, що складаються з подовжених, схожих на веретено клітин сполучної тканини.
1. Учасники Паризької комуни 1871 року, які виступали проти уряду, що зібрався у Версалі, та прихильники цього уряду.
2. Представники держав-переможниць у Першій світовій війні, які брали участь у укладенні Версальського мирного договору 1919 року.
3. У переносному значенні — учасники будь-якої міжнародної конференції або переговорів, що відбуваються у Версалі.
Етилкарбостирил — застаріла назва етилового ефіру ізотиоцианової кислоти (C₂H₅NCS), леткої рідини з різким запахом, що використовується в органічному синтезі.
1. Який стосується веретена, призначений для нього або має його форму.
2. У біології: такий, що за формою нагадує веретено; фузиформний (наприклад, про клітини, м’язові волокна).
3. У техніці: такий, що відноситься до вузла верстата або механізму, що обертається і несе інструмент або заготовку (наприклад, веретенний блок).