докука

[dokukɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Геологія) –

    Назва річки в Україні, лівої притоки Тетерева (басейн Дніпра), що протікає територією Житомирської та Київської областей.

  2. (Лінгвістика) –

    (уживається переважно в однині) Те саме, що докучання; набридливе прохання, клопіт, турбота, а також той, хто докучає; заст. нещастя, лихо, прикрість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. докука, р. докуки, д. докуці, з. докуку, о. докукою, м. докуці, к. докуко

Більше записів