1. (у фонетиці) Про приголосний звук, що утворюється одночасним змиканням голосових зв’язок і щільного зімкнення органів мовлення в ротовій порожнині, з наступним різким розривом цього зімкнення, що супроводжується гортанним зімкненням; такий, що є ефективним.
Категорія: З
-
зімкнено-вибуховий
1. (лінгв.) Про приголосний звук, що утворюється шляхом повного замикання артикуляційних органів з подальшим різким їх розмиканням і виходом повітряної струмені, наприклад: [п], [б], [т], [д], [к], [ґ].
2. (військ.) Про тип боєприпасу, снаряда або пристрою, що спрацьовує (вибухає) при замиканні електричного кола, механічному контакті з ціллю або після певної затримки після влучання.
-
зімкнення
1. Дія за значенням дієслова “зімкнути” — об’єднання, з’єднання частин у єдине ціле; стан за значенням дієслова “зімкнутися”.
2. (лінгв.) Спосіб утворення звуків мови, при якому органи артикуляції повністю закривають прохід для повітряної струмені; також звук, утворений таким способом (наприклад, [п], [т], [ґ]).
3. (військ.) Щільне розташування, побудова або розміщення військ, бойової техніки, кораблів тощо, що забезпечує їхню взаємодію та непроникність для противника.
4. (тех.) Елемент, деталь або пристрій, що забезпечує механічне з’єднання, стик або контакт частин механізму, електричного кола, трубопроводу тощо.
-
зімкнений
1. Такий, що щільно прилягає один до одного, утворюючи єдине ціле; щільно сполучений, з’єднаний.
2. У математиці: такий, що містить усі свої граничні точки (про множину).
3. У фонетиці: такий, що утворюється при повному змиканні органів мовлення (про приголосний звук, зокрема зімкнено-проривний).
-
зімбабвієць
1. Уроженець або громадянин Зімбабве, представник народу цієї країни.
2. Представник корінного негроїдного населення Зімбабве, що належить до групи народів банту.
-
зімбабвійський
1. Стосунок до Зімбабве, пов’язаний із цією державою або її населенням.
2. Характерний для Зімбабве, властивий її народові або культурі.
3. Привезений, створений або вирощений у Зімбабве.
-
зімбабвійка
1. Жінка або дівчина, яка є громадянкою або постійною мешканкою держави Зімбабве.
2. Представниця основного або одного з корінних народів Зімбабве.
-
зім’яття
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Білоцерківському районі Київської області.
-
зім’ятися
1. Втратити форму, стати м’ятим, зім’ятим; зім’яти себе.
2. (перен., розм.) Втратити бадьорість, енергію; знемагати, знесилитися.
-
зім’ятий
1. Такий, що має складки, зморшки або нерівності на поверхні внаслідок м’яття, тиснення; пом’ятий.
2. Перен. Виснажений, знесилений фізично або морально; пригнічений, прибитий.