1. Такий, що має складки, зморшки або нерівності на поверхні внаслідок м’яття, тиснення; пом’ятий.
2. Перен. Виснажений, знесилений фізично або морально; пригнічений, прибитий.
зім’ятий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Насилу я міг його впізнати: трясеться, розтріпаний, розкуйовджений, зім’ятий… наче миша, з якою грається кіт: а за ним здаля небіж.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |