1. Стиснути, здавлюючи щось м’яке, надаючи йому іншої форми, зменшуючи об’єм; зімняти.
2. Перен. Пригнічити, зламати морально; позбавити волі, внутрішньої сили.
Категорія: З
-
зільничок
Зільничок — власна назва села в Україні, розташованого в Золочівському районі Львівської області.
-
зільниця
1. Рідкісна рослина родини айстрових (Asteraceae) з жовтими квітками, що використовується в народній медицині; народна назва для видів роду пижмо (Tanacetum), зокрема пижма звичайного (Tanacetum vulgare).
2. Застаріла або діалектна назва посуду (глечика, банки) для зберігання ліків, зілля або мазей; аптекарська посудина.
-
зільник
1. Рід рослин родини айстрових (Asteraceae), представлений однорічними або багаторічними травами з суцвіттями-кошиками, поширеними в Євразії та Північній Африці; до цього роду належить звичайний зільник (Galinsoga parviflora) — бур’ян, що занесений до Європи з Південної Америки.
2. Народна назва рослини зільник звичайний (Galinsoga parviflora), однорічного бур’яну з дрібними білими квітками, що швидко розростається на городах, у садах та на узбіччях.
-
зільбергрош
Зільбергрош — назва срібної монети, що карбувалася в Німеччині та деяких інших європейських країнах з XIV століття; спочатку великий срібний грош, згодом — дрібна розмінна монета.
Зільбергрош — історична грошова одиниця, що використовувалася на українських землях, особливо в західних регіонах, під впливом німецького грошового обігу, і була відома також під народною назвою “сіріжок”.
-
зіллячко
Зменшувально-пестлива форма від слова “зілля”, що означає невелику кількість лікарських або ароматичних рослин, часто з відтінком доброзичливості або ніжності.
Власна назва, ім’я персонажа з казки “Котигорошко” — чарівного коня, який допомагав головному героєві та був втіленням сили землі та трави.
-
зіллятися
1. (про рідини) Злитися докупи, об’єднатися в одне ціле.
2. (перен., розм.) Щільно обнятися, пригорнутися один до одного; злитися в обіймах.
-
зіллятий
Який має властивості зілля, схожий на зілля за запахом, кольором або смаком.
Покритий зіллям, багатий на зілля.
Перен. (заст.) Який має лікувальну, цілющу силу.
-
зілляти
1. З’єднати, змішати рідини, наливаючи їх разом у одну посудину.
2. Розлити, пролити рідину внаслідок необережності.
-
зілля
1. Сукупність трав’янистих рослин, що використовуються в народній медицині, знахарстві, а також для приготування ліків, відварів, настоянок; лікарські, цілющі трави.
2. Зібране та висушене лікарське або ароматичне рослинна сировину (трави, квіти, коріння), призначене для лікування, приготування напоїв або як приправа.
3. У міфології, фольклорі та казках — чарівна, магічна трава або особливий збір рослин, якому приписуються надприродні властивості (наприклад, зілля від усіх хвороб, любовне зілля).
4. Розм. Про ліки, лікарські препарати (часто іронічно або зневажливо).